РОБОТА НА ВІДКРИТОМУ ПОВІТРІ ВЗИМКУ.

  • 159

Фото без описуЗнижена температура повітря робочої зони та поверхні обладнання належить до фізичних небезпечних і шкідливих виробничих чинників. Як захистити працівників, які виконують роботу на відкритому повітрі взимку, — читайте в статті.

Сильні температурні коливання в ту чи ту сторону негативно впливають на організм людини. У холодний період року дія зниженої температури повітря часто стає причиною нещасних випадків на підприємстві. Завдання роботодавця — створити на робочих місцях безпечні умови праці. Передусім важливо з'ясувати, які саме умови вважаються шкідливими та небезпечними.

 

Нормативне регулювання

Показники мікроклімату для відкритих територій у холодну пору року визначені в Державних і санітарних нормах та правилах «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ від 08.04.2014 № 248 (далі — Гігієнічна класифікація).

Про шкідливі умов праці йдеться, коли роботу виконують при температурі повітря нижче -10° С. За умови, якщо температура опускається нижче -30° С, такі умови праці вважають «небезпечними», за них дозволено виконання робіт лише невідкладного характеру.

 

Загальне переохолодження організму відбувається тоді, коли температура тіла стає нижчою, ніж його фізіологічна межа, — 35 °C. Якщо температура знижується нижче ніж 24 °C, зміни в організмі стають незворотними.

 

Крім Гігієнічної класифікації, роботу на відкритому повітрі в холодну пору року регулюють також інші нормативні акти України. Однак все залежить від галузі, в якій цю роботу виконують.

 

Зобов’язання роботодавців щодо охорони праці взимку

Кліматичний чинник впливає на працездатність людини та функціонування засобів виробництва. Роботодавці мають створити на робочих місцях безпечні умови праці, щоб запобігти травматизму й нещасним випадкам за несприятливих погодних умов і низьких температур. Згідно із законодавством вони зобов'язані:

  • проводити обов’язкові медичні огляди працівників;
  • організовувати перерви для відпочинку та обігріву співробітників;
  • забезпечити працівників засобами індивідуального захисту від холоду;
  • провести інструктажі з безпечного ведення робіт у холодний період;
  • тимчасово призупиняти роботи за несприятливих погодних чинників.

На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, які виконують у несприятливих температурних умовах, працівникам потрібно безплатно видати за встановленими нормами спецодяг, спецвзуття й інші засоби індивідуального захисту. Підстава — стаття 163 КЗпП.

ЗІЗ від знижених температур мають відповідати вимогам:

  • ДСТУ EN342:2017 «Одяг захисний. Комплекти та предмети одягу для захисту від холоду»;
  • ДСТУ EN 14058:2008 «Одяг захисний. Одяг спеціальний для захисту від знижених температур».

Потрібно особливо ретельно слідкувати за тим, щоб працівники вчасно проходили попередні й періодичні медичні огляди. Персонал не повинен мати медичних протипоказань для робіт на холоді.

Важливо активізувати профілактичну роботу серед працівників щодо попередження нещасних випадків через складні погодні умови. Кожен працівник повинен знати ознаки переохолодження і відмороження, а також основні правила поведінки в умовах низьких температур.

 

Надання спеціальних перерв для обігріву робітників взимку

Працівникам, які виконують роботи в холодний сезон на відкритій території або в закритих неопалюваних приміщеннях у випадках, передбачених законодавством, мають надавати спеціальні перерви для обігрівання та відпочинку, які мають бути включені в робочий час. Підстава — стаття 168 Кодексу законів про працю України. Для того, щоб працівникам було де проводити такі перерви, варто облаштувати спеціальне приміщення.

Погодні умови, за яких необхідні спеціальні перерви, а також їх тривалість та кількість, перелік працівників, які мають на них право, визначають у колективних (трудових) договорах. Роботодавець встановлює кількість та тривалість перерв і погоджує це з представником профспілки суб’єкта господарювання. Під час організації робочого процесу на відкритих територіях взимку рекомендовано складати графіки робіт.

 

Припинення робіт на відкритому повітрі взимку

Мінімальні показники температури повітря та сили вітру, за яких мають бути тимчасово припинені роботи на відкритому повітрі та перевезення пасажирів у неопалюваному транспорті, визначають відповідні служби місцевих органів влади.

Рішення про призупинення робіт оформлюють у формі наказу. Ним оголошують і про початок простою підрозділів або окремих робітників чи категорій працівників, які залучені до робіт на відкритому повітрі.

Якщо час простою виник не з вини робітника, то його оплачують із розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). За час простою, якщо виникла певна ситуація, що несе небезпеку життю чи здоров’ю працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища не з його вини, за робітником зберігається середній заробіток (стаття 113 КЗпП).

У наказі про тимчасове припинення робіт на відкритому повітрі потрібно зазначити таку інформацію:

  • дата та час (за необхідності) початку простою;
  • структурні підрозділи та категорії працівників, роботу яких припинено;
  • місцезнаходження працівників під час простою (на території або у приміщеннях підприємства, вдома);
  • порядок оповіщення працівників про закінчення простою.