Сказ у собак: основні симптоми та профілактика.

Сказ - небезпечна хвороба, яка вражає нервову систему тварин. Викликає його вірус, стійкий до низьких температур, але який боїться нагрівання понад 60 градусів. Небезпека в тому, що сказ вкрай заразний і передається як тварині, так і людині.

І єдиний надійний захід профілактики сказу - регулярна вакцинація.

Як передається сказ?

Шляхи передачі сказу можуть бути різними - залежить від того, до кого передається хвороба.

Передача від тварини до тварини

Передача відбувається, коли тварина, вже заражена вірусом, передає його іншій тварині через укуси або слизові мембрани, наприклад, через слину. Найпоширеніші переносники сказу у тварин - лисиці, скунси, єноти, кажани, вовки та інші хижаки.

Передача від тварини до людини (зооноз)

Людина може заразитися сказом від зараженої тварини, якщо потрапляє в контакт з інфікованою слиною або тканинами тварини через укуси, подряпини або інші пошкодження шкіри. Передачу сказу від тварини до людини можна запобігти терміновою медичною допомогою, якщо виникла підозра на контакт з інфікованою твариною.

Сказ - надзвичайно небезпечне захворювання, і його слід сприймати всерйоз. Профілактика сказу включає вакцинацію домашніх тварин, уникнення контакту з дикими та невідомими тваринами та негайне звернення по медичну допомогу в разі можливого контакту з підозрілою твариною.

Симптоматика захворювання

Після зараження вірус починає впливати на центральну нервову систему собаки, що призводить до характерних симптомів. Розвиток симптомів може займати від кількох днів до кількох місяців і навіть років. Ось деякі типові симптоми сказу у собак:

Зміна поведінки. Собака може стати агресивною або навпаки, занадто пасивною і пригніченою. Зміни характеру можуть бути різкими і непередбачуваними.

Нервові розлади. Собака може проявляти дратівливість, збудженість або незвичайну рухову активность. Також можливі конвульсії або параліч.

Зміни в слиновиділенні. Собака може пускати слину або, навпаки, відчувати труднощі з ковтанням і сухістю в пащі.

Фізіологічні симптоми. Не виключена поява виразок і ран, які важко гояться, особливо в ділянці рота і голови.

Зміна голосу. Голос собаки може звучати трохи по-іншому або зовсім бути відсутнім.

Зміна харчових звичок. Вихованець може втратити інтерес до їжі або, навпаки, проявляти непереборний апетит.

Підвищена чутливість. Собаку може турбувати безпричинний страх або тривожність, боязнь світла та/або води.

При появі хоча б кількох симптомів рекомендовано показати собаку ветеринарному лікарю.

Форми та стадії сказу в собак

Загалом є три основні форми захворювання.

Буйна (агресивна)

5-11 днів. Три стадії:

1. Продромальна. Триває не більше 3-х днів. У цей час вихованець уникає товариства людей, ховається. Але може і навпаки - всюди переслідувати господаря, облизувати, нав'язувати своє товариство. Після починаються спазми м'язів, через що настають труднощі з ковтанням їжі та води. У великих кількостях тече слина. Мутніє рогівка ока. М'язи та кінцівки паралізуються.

2. Маніакальна. Терміни також у межах трьох днів. Тварина стає агресивною по відношенню до тварин і людей. Навіть найспокійніші собаки зриваються, тікають і кусають інших собак. Замість гавкоту частіше виють. Агресивні періоди можуть чергуватися з апатією. Слина набуває форми піни.

3. Паралітична. Триває близько тижня. Собака практично не може ковтати, його кінцівки паралізує. Кома і загибель.

Тиха (паралітична)

У цій формі нехарактерна агресія і утруднене ковтання. Кінцівки паралізовані, а вихованець  стає занадто лагідний.  Під час ходьби собака похитується, рясно тече слина. Ще один характерний симптом: собака може спробувати ковтати неїстівні предмети.

Атипова 

Ця форма сказу протікає практично безсимптомно. Турбує хіба що розлад шлунково-кишкового тракту - пронос, блювота. Це ускладнює діагностику, оскільки можна легко сплутати з іншими хворобами шлунка або кишечника. При цьому собакам характерні зазвичай 2 форми - буйна і тиха, а не лише буйна, як можуть вважати.

 Випадки інших форм захворювання (наприклад, абортивної форми - з одужанням) поодинокі! Тому якщо вихованця точно вкусила підозріла тварина, не зволікайте і звертайтеся до ветеринара.

Діагностика та лікування сказу у тварин

На жаль, діагноз ставлять уже за фактом загибелі тварини - для цього проводять спеціальні аналізи та дослідження.

Сказ у котів і собак невиліковний.

Профілактика сказу

Єдине, що може захистити вашу улюблену собаку - регулярна вакцинація. Причому перше щеплення потрібно ставити вже після досягнення цуценям трьох місяців. Ревакцинацію потрібно проводити щорічно - у встановлені ветеринаром терміни.

Підготовка до вакцинації також необхідна:

-        Собака повинна бути абсолютно здорова.

-        Перед процедурою уникайте можливих стресових ситуацій для вихованця.

-        Знизьте фізичне навантаження.

-        За 10 днів до вакцинації подбайте про дегельмінтизацію і проведіть протипаразитарну обробку шерсті.

Чи можуть бути побічні ефекти від вакцини?

У деяких випадках буває блювота (одноразово), відсутність апетиту протягом кількох годин, легке підвищення температури та невеликий набряк у місці уколу.

Чим раніше ви зрозумієте, що ліків від сказу немає, тим серйозніше ви задумаєтеся про необхідність вакцинації свого вихованця. Прийти до ветеринарної лікарні і зробити профілактичне щеплення  - це захистити себе, собаку, оточуючих тварин і людей від небезпечних наслідків підступного вірусу. Будьте відповідальні за тих, кого приручили.